собачий

-а, -е.

1) Прикм. до собака 1). || Зробл. із хутра собаки. Собача шуба.

2) у знач. ім. соба́чі, -чих, мн. Родина хижих ссавців, до яких належать собака, вовк, лисиця і т. ін.

3) перен. Власт. собаці; такий, як у собаки.

••

Соба́ча ві́рність (ві́дданість) — надзвичайна вірність, відданість.

Соба́ча кропива́ — рід рослин родини губоцвітих; те саме, що пусти́рник.

Соба́ча петру́шка — рід рослин родини зонтичних; вважається отруйною.

Соба́ча смерть — ганебна смерть.

Соба́ча упря́жка — нарти, до яких запряжені собаки; засіб пересування у північних народів.

Соба́ча я́мка анат. — заглиблення на передній поверхні тіла верхньої щелепи, де починається м'яз, що піднімає кут рота.

Соба́чий кліщ — народна назва пасовищного кліща та лісового кліща; трапляються на собаках та ін. свійських і диких тваринах.

Соба́чий нюх у кого — хтось має здатність легко схоплювати, підмічати, розуміти що-небудь приховане, таємне.

Соба́чі о́чі — очі, що виражають відданість, покірність.

4) перен., розм. Дуже тяжкий.

••

Соба́ча ва́хта — на флоті – вахта між 2 та 4 годинами.

5) перен., розм. Надзвичайно сильний, крайній у своєму прояві. Собачий холод.

6) розм. Уживається як складова частина лайливих висловів. Собаче життя.